Російська ШІ-індустрія працює на війну: дрони, стеження і цензура

Російська політика у сфері ШІ спирається на концепцію «суверенного штучного інтелекту». Фактично йдеться про адаптацію до санкційних обмежень і спроби самостійного доопрацювання наявних західних рішень під власні потреби.

РФ не намагається досягти прогресу у фундаментальних дослідженнях чи створенні нових сервісів, натомість опирається на прикладне застосування в низці сфер. Пріоритетами є штучний інтелект у БПЛА та нафтогазовій галузі, інтеграція ШІ в управління військами на полі бою.

Наразі невідомо про повністю автономні дрони, хоча значна їх частина має елементи автономності, реалізовані на базі ШІ. Найчастіше це системи розпізнавання цілі й донаведення. Зокрема такі функції є в таких БПЛА, як «Герань Сикер» (Герань-4, Герань-5), V2U, «Ланцет» («Изделие-53»), «Скворец», «Сорока», «Сарич», «Микроб».  

Головною перешкодою для розвитку галузі залишається відсутність власної елементної бази та багатьох апаратних елементів, зокрема графічних процесорів та чипів. Росії недоступне обладнання для EUV-літографії, без якого неможливе виробництво найсучасніших чипів. 

Водночас РФ зберігає можливості отримання підсанкційних електронних деталей через треті країни. Лише за 2024 рік і лише через Індію до РФ завезли комп'ютерного обладнання та серверів більш ніж на $416 млн. Хоча ці можливості дорого обходяться – підсанкційна мікроелектроніка коштує в середньому в 2 рази дорожче довоєнного рівня.

Частину компонентів апаратної бази (мікросхеми, світлочутливі матриці, інфрачервоні камери й радіолокаційні датчики для БПЛА) РФ здатна виготовити самостійно. Постачають її переважно підприємства «Ростеху» з холдингів «Росэлектроника» та «Элемент».

Головним джерелом підсанкційного обладнання для РФ лишається сірий імпорт через фірми-прокладки. Попри можливість контрабандних закупівель, такий підхід має низку обмежень. Зокрема це запізніла доступність технологій, через що простіші позиції доводиться закривати самостійно. Втім, будь-яке російське технологічне рішення, навіть власне, залишається сильно залежним від західної мікроелектроніки.

Kontur розподілив досліджені компанії на шість функціональних кластерів:

Окрім безпосередньо військових цілей, ШІ в РФ використовують для супутніх військових цілей. Зокрема системи розпізнавання облич вбудовані в міське відеоспостереження. Офіційно вони призначені для підтримання правопорядку, але силові органи РФ використовують для відстеження чоловіків призовного віку та прихованої мобілізації.

Російські розробники також тестують системи для розпізнавання БПЛА, а підрозділи державної корпорації Ростех працюють над технологією «роїв дронів», однак практичної реалізації цієї ідеї наразі не зафіксовано.  

Тісною є співпраця університетів з підприємствами ВПК. Вони постачають та розробляють рішення із аналізу місцевості, безсупутникової навігації, та комп'ютерного зору для БПЛА, не перебуваючи здебільшого під санкціями. Гроші в галузь спрямовують державні фонди та акселератори, зокрема Сколково, Фонд НТИ, технополіс «ЭРА», Московський інноваційний кластер, Роснано.

Санкційне покриття є недостатнім: 38 зі 106 компаній (36%) не перебувають під санкціями жодної юрисдикції, ще 27 – лише однієї. Лише 9 компаній перебувають під санкціями ЄС, США, України та Великої Британії. Такі консолідовані обмеження переважно накладають на давно відомі структури ВПК та їх партнерів.

Натомість приватні розробники, які з'явилися або переорієнтувалися на потреби армії РФ вже під час повномасштабної війни — переважно не санкціоновані. Серед розробників штучного інтелекту для дронів, наземних роботів і систем озброєнь поза санкціями залишаються 15 компаній. Ще складніша ситуація з тією частиною екосистеми, яка не випускає безпосередньо зброю. З 13 розробників систем комп'ютерного зору 9 — поза санкціями. З 11 державних фондів і акселераторів 4 не мають санкцій, ще 3 перебувають під обмеженнями лише України.

Країни санкційної коаліції діють неузгоджено. Україна запровадила обмеження щодо 58 компаній, США щодо 44, ЄС щодо 33. Велика Британія застосувала санкції лише до 10, і 9 із них уже перебували під санкціями решти юрисдикцій.

Kontur рекомендує конкретні кроки для обмеження військового ШІ Росії:

• внести до санкційних списків 38 компаній, які не перебувають під санкціями жодної юрисдикції, насамперед 21 компанію, чиї розробки застосовані безпосередньо у війні проти України;
• запровадити санкції щодо державних фондів і акселераторів, які фінансують військові стартапи;
• запровадити санкції проти тих визначених компаній, які вже перебувають під обмеженнями в інших юрисдикціях;
• внести до списків кінцевих бенефіціарів, директорів і головних конструкторів цих компаній;
• посилити контроль за реекспортом ШІ-компонентів, зокрема через вторинні санкції щодо посередників;
• зобов'язати виробників чипів верифікувати місцезнаходження обладнання як умову експортної ліцензії – у США в разі ухвалення Chip Security Act, а також запровадити аналогічну вимогу в ЄС, Японії, Південній Кореї та на Тайвані.

Ми проаналізували діяльність 106 компаній, які створюють рішення для автономних НРК та дронів, а також системи машинного зору для розпізнавання облич і мовні моделі для аналізу даних. До воєнної галузі РФ дотичні зокрема дослідницькі університети, бізнес-акселератори та інвестиційні фонди.